«А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете одразу ослицю прив'язану, та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх… А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. І багато народу стелили одежу свою на дорогу, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!»
(Матвія 21:1-9)
Друзі, вітаю вас з весняним християнським святом! У цей день Ісус Христос увійшов до Єрусалиму. В Україні це свято називають «Вербною неділею», хоча в реальності верба не має жодного відношення до тих подій. Коли Ісус Христос на молодому віслюку в’їжджав до Єрусалиму, народ, який чув про великі дива, що творив Господь, вітав його пальмовими гілками, у захваті кидаючи на дорогу свій одяг під копита віслюкові.
Пройшло кілька днів, і народ не побачив жодного очікуваного дива: ані дармових хліба та риби, ані масового зцілення всіх хвороб, ані звільнення від римських окупантів тощо. І вже менш ніж за тиждень ті, хто кричав «Осанна!» вимагали від прокуратора Понтія Пілата: «Розпни його, розпни!»
Говорячи про входження Господа до Єрусалиму, хотів би згадати ще про двох персонажів: ослицю і молодого віслюка, які гордо йшли через браму міста. Ймовірно, їм здавалося, що саме їх так велично зустрічають, саме їм під копита кидають одяг та пальмове гілля, саме їм натхненно кричать «Осанна!»
На жаль, у житті дуже багато таких «молодих віслюків» та «ослиць», які вважають, що через те, що вони опинились в зручний час в зручному місці, і їх своєчасно відв’язали, під їх «копита» мають стелити одяг та пальмове гілля. Не маючи ані відповідальності, ані жертовності, вони вважають, що заслуговують на постійні овації та «осанну».
Як відрізнити «віслюків» та «ослиць» від справжніх лідерів та героїв? Дуже просто. Шлях справжнього лідера та героя веде на Голгофу, а «віслюки» та «ослиці» шукають шлях до найближчої годівниці, маскуючи свої пошуки пишномовним та популістським воланням…
Зі святом, дорогі друзі.