Доктор економічних наук, професор, член Національної спілки письменників України.
Народився 31 березня 1964 року в м. Дніпропетровську.
1981-1986 рік - навчання в Дніпропетровському металургійному інституті.
Трудовий шлях розпочав на комбінаті «Криворіжсталь», де працював вальцювальником та майстром виробництва.
У 1990–1991 роках — головний редактор Українського відділення інформаційного агентства «ІМА-прес».
У 1991 році ‑ очолює Інститут міжнародних зв'язків, економіки, політики і права
У 1992 р. працював Головою комітету Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У 1993 р. призначений радником Прем’єр-міністра України з економічних питань. Працював над проблемами боротьби з тіньовою економікою та корупцією.
У 1994-1998 роках займався науковою та викладацькою роботою, захистив кандидатську та докторську дисертації. Очолював Інститут економічних реформ, працював завідувачем лабораторії дослідження тіньової економіки Національної академії наук України, професором Київського національного економічного університету. Одним із перших в Україні проводив фундаментальні дослідження тіньового сектору економіки.
1998 року був обраний народним депутатом України. Працював головою Комітету з питань бюджету Верховної Ради України та очолював парламентську фракцію «ВО «Батьківщина». Виступив автором кардинальної бюджетної реформи та Бюджетного кодексу України. Саме в цей час в Україні розпочинається стабільне зростання пенсій та заробітних плат.
У 2002 році вдруге обраний народним депутатом України. Олександр Турчинов, як один із лідерів демократичної опозиції до президента Леоніда Кучми, координує акції протесту «Повстань, Україна!». За вказівкою влади, ГПУ декілька разів вносить подання до парламенту щодо його арешту за опозиційну діяльність.
У 2004 році - один з лідерів Помаранчевої революції. Саме Олександр Турчинов очолив виконком Комітету національного порятунку, що забезпечував координацію акцій громадянського протесту.
У 2005 році очолив Службу безпеки України. Голова СБУ Олександр Турчинов вперше в Україні ініціював розслідування діяльності газової мафії та корупції вищих посадових осіб в Україні. Відмовившись виконати вимогу президента України щодо припинення розслідування Службою безпеки зловживань, пов’язаних з оточенням Глави держави, подав у відставку.
Влітку 2007 року Олександра Турчинова було призначено першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цій посаді він координував роботу силових структур та забезпечив припинення ескалації конфлікту, не допустивши, громадянського протистояння в країні, сприяв організації та проведенню дострокових демократичних виборів до парламенту. В результаті цих виборів демократичні сили перемогли правлячу Партію регіонів на чолі із прем‘єр-міністром Віктором Януковичем та сформували демократичну коаліцію.
У вересні 2007 року на дострокових парламентських виборах Олександра Турчинова обрано народним депутатом України.
З грудня 2007 по березень 2010 року працював в Уряді на посаді Першого Віце-прем’єр-міністра України.
З березня 2010 - один із лідерів опозиції до режиму президента Віктора Януковича, який незаконно змінив Конституцію, узурпувавши владу в країні. Після ув'язнення Юлії Тимошенко - лідера ВО "Батьківщина", найбільшої опозиційної партії того часу, - взяв на себе керівництво партією та забезпечив об‘єднавчий процес опозиційних сил.
У жовтні 2012 року був знову обраний до Парламенту.
З листопада 2013 по лютий 2014 року один з лідерів Революції гідності, очолював Штаб національного спротиву, що координував протестні акції на Майдані та по всій країні.
22 лютого 2014 року після падіння режиму Януковича обраний на посаду Голови Верховної Ради України. У зв'язку із самоусуненням президента Віктора Януковича від виконання своїх обов'язків, парламент поклав на Олександра Турчинова виконання обов'язків президента України та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. На цій посаді він забезпечив повернення до демократичної Конституції, відновив систему виконавчої влади в центрі та в регіонах, забезпечив відродження фактично знищеного попередниками потенціалу Збройних Сил України, створив Національну гвардію України, забезпечив створення дієвої оборони країни, яка дозволила протидіяти агресору. Забезпечив проведення чесних та прозорих президентських виборів.
У листопаді 2014 після позачергових виборів до Верховної Ради України обраний народним депутатом України.
З грудня 2014 по травень 2019 року працював на посаді Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
За цей час були зроблені суттєві кроки по зміцненню оборони та безпеки країни.
Секретар РНБО України забезпечував координацію реформування сектору безпеки і оборони України. Вперше в історії незалежної України проведено комплексний огляд сектору безпеки і оборони, та на основі його результатів оновлено систему стратегічних документів безпекового й оборонного планування з урахуванням відповідних принципів і стандартів ЄС і НАТО.
Завдяки його зусиллям та наполегливості ухвалено:
Розроблено низку законодавчих актів, що регулюють діяльність сектору безпеки і оборони України та забезпечують соціальні гарантії і захист військовослужбовців.
Ухвалено новий Закон України «Про національну безпеку України». Удосконалено механізм координації діяльності всіх складових сектору безпеки і оборони. Створено Воєнний кабінет РНБО України, Головний ситуаційний центр України, активно розвивається мережа ситуаційних центрів органів сектору безпеки і оборони.
За ініціативою Секретаря РНБО України було розроблено Закон Україн «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого замість Антитерористичної операції під керівництвом СБУ на Донбасі розпочалася Операція Об'єднаних сил під керівництвом Генерального штабу ЗСУ, а також Росію було визнано агресором і окупантом.
Розроблено і ухвалено ряд інших законів України, що регулюють безпекові питання. Йдеться, зокрема, про Закон України «Про військово-цивільні адміністрації», нову редакцію Закону України «Про правовий режим воєнного стану» тощо.
За ініціативи О. Турчинова розпочато реформування розвідувальних органів. Інституціалізовано систему координації діяльності цих органів, розроблено і затверджено Главою держави Національну розвідувальну програму на період до 2020 року. Налагоджено інформування вищого військово-політичного керівництва держави. Ухвалено ряд рішень щодо вдосконалення контррозвідувального режиму, зміцнення безпеки державного кордону, осучаснення міграційного законодавства відповідно до нових викликів.
Створюється система стратегічних комунікацій органів сектору безпеки і оборони, яка передбачає скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв’язків із громадськістю, цивільно-військових зв’язків, інформаційних та психологічних операцій, заходів, спрямованих на реалізацію національних інтересів. Налагоджено взаємодію з НАТО і ЄС у цій сфері.
Формується національна система кібербезпеки і кіберзахисту, яка забезпечує оперативне і адекватне реагування на кіберзагрози. Чітко визначено відповідальність складових цієї системи. Секретар РНБО України очолив Національний координаційний центр кібербезпеки, який забезпечив безпеку державних інформаційних ресурсів, зокрема, під час виборів Президента України, та системну протидію кіберзагрозам, розгортається Національна телекомунікаційна мережа.
О. Турчинов усіляко сприяв відродженню українського оборонно-промислового комплексу, який перетворився на один з пріоритетних секторів економіки: у найкоротші терміни відновлено виробництво та створено нові підприємства, які забезпечують ЗСУ й інші силові структури всією необхідною зброєю та військовою технікою. На сучасному обладнанні розпочалося виробництво боєприпасів, які в Україні раніше ніколи не вироблялися.
Фінансування сектору безпеки і оборони стало складати понад 5% ВВП (для порівняння до 2014 року воно було менше 1% ). Це дозволило збільшити рівень державного оборонного замовлення в 20 разів.
Секретар РНБО України забезпечував координацію стратегічних оборонних програм, зокрема, відновлення ракетного щита нашої країни. Під його безпосереднім керівництвом у найкоротші терміни почали вироблятися ракетні комплекси, зокрема, “Вільха”,“Вільха-М”, «Нептун» тощо.
Для чіткого аналізу ситуації з питань безпеки і оборони нашої держави О. Турчинов регулярно відвідував зону бойових дій, де перебував на передовій у самих гарячих точках.
Нагороджений медаллю «25 років незалежності України» та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за видатний внесок у розвиток оборонно-промислового потенціалу України та створення сучасних зразків ракетного озброєння, а також багатьма відзнаками Міністерства оборони України, МВС, СБУ, ГУР МО, СВР тощо.
Попри катастрофічний брак часу в перервах між зустрічами та у короткі хвилини відпочинку займається творчістю – пише публіцистичні статті та художні твори. Багато статей Олександра Турчинова публікуються як в Україні, так і за кордоном Найбільш відомі статті: «Аутодафе», «Libertas», «Апокаліпсис за бюджетний рахунок», «Тероризм. Гібридна війна. Росія».
Останні статті: «Союз з Путіним проти Ісламської держави - це угода з дияволом», "Cучасні виклики України в умовах кризи світового порядку", «Повідомлення Києва Москві» друкуються в західних ЗМІ “The Washington Post”, “The American Interest”, “The New-York Times”. Серед художніх творів: «Ілюзія страху»,«Свідоцтво», «Таємна вечеря», "Пришестя".
За мотивами трилеру «Ілюзія страху» у 2008 році знято однойменний фільм, який відзначений нагородами міжнародних кінофестивалів.
Одружений. Дружина - Турчинова Ганна Володимирівна - кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету природничо-географічної освіти та екології Київського педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Син Кирило - закінчив аспірантуру Інституту законодавства Верховної Ради України, кандидат юридичних наук, в найбільш тяжкі часи для нашої країни - з липня 2014 року по грудень 2015 - добровольцем пішов служити до Національної гвардії України.
