…щоб 

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... 

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут. Більше ста років тому на захист Києва вийшли добровольці – всі, хто міг тримати в руках зброю. На підступах до Києва юнкери, студенти та гімназисти намагалися зупинити кривавий терор більшовиків, який сунув на Україну. 

Співвідношення наших сил, які зустріли під Крутами армію Муравйова було один до семи, а за деякими джерелами – один до десяти. Українські патріоти стримували ворога близько десяти годин, завдавши армії Муравйова значних втрат, примусивши їх декілька днів втратити на перегрупування та відновлення.

Відступаючи, українські сили, щоб сповільнити просування ворога, підірвали залізничні колії та мости. Близько тридцяти студентів, заблукавши в темряві, вийшли  на залізничну станцію Крути, яка вже була захоплена червоними військами. Розлючений кількістю втрат командувач більшовицьких військ, побачивши, що їм протистояли юнаки, наказав всіх розстріляти... 

Це був початок кривавого терору, який на 80 років захопив та катував Україну.

За півтора тижні, у лютому 1918, увійшовши в Київ, армія Муравйова керувалася настановами, які той дав напередодні: «…Мешканців не жаліти… Ми їх всіх перестріляємо та переріжемо… нема чого боятися кровопускання. Хто не з нами – той проти нас». 

Історія завжди циклічна та болюче повторюється, якщо її уроки не вивчати. Злобна та безумна імперія намагалася повторити трагедію 1918 року спочатку у 2014, а потім – у 2022 році. Кровожерливий монстр не змінився, він прагне крові, він не сприймав і не сприймає існування вільної незалежної України. Але ми змінилися! Ми зупинили та знищуємо оскаженілих орків не 10 годин, а вже 10 років. І вони нездатні перемогти націю, для якої життя без свободи позбавлене сенсу.

Пам’ятаємо кожного, хто поклав життя в цій боротьбі. Надихаємося їх прикладом, робимо висновки і йдемо вперед, захищаючи свою землю, свободу та незалежність. З нами Бог, з нами правда і з нами буде перемога!