Людське життя завжди непередбачуване, як би ретельно ми все не планували і не намагалися врахувати. Епідемії, економічні кризи, війни, природні катаклізми – це фактори, які не завжди можна передбачити та які можуть вносити свої корективи в життя не лише окремих країн, а й цілого світу. Щоб вистояти в цьому вирі змін та викликів потрібно не лише передбачати їх можливі наслідки, але й робити правильні висновки з уроків історії та застосовувати на практиці ці знання. 

Уінстон Черчилль влучно сказав, що якщо обрати між безчестям і війною безчестя, отримаєш і безчестя, і війну.

“Я привіз вам мир”, – сказав прем‘єр-міністр Британії Невіл Чемберлен, підписавши з Гітлером Мюнхенський договір, яким зраджувалась Чехословаччина та узаконювалася окупація Судет Німеччиною через формальний привід: «більшість населення регіону були німецькомовними».

Друга світова війна все одно почалась, незважаючи на Мюнхенську змову, яка, попри сподівання європейських політиків, не тільки не вгамувала апетит Гітлера, а навпаки – розбурхала його, бо апетит приходить під час їжі. Ця змова дала додатковий час та ресурси Рейху, щоб наростити військові м’язи. В результаті, підписанти Мюнхенського договору понесли неймовірні втрати, а світ поринув у війну, яка тривала шість років. У Другу світову було втягнуто майже 70 держав і 80% населення земної кулі. Загинуло близько 70 мільйонів людей. Це одна з наймасштабніших трагедій за всю історію людства, яка довела, що з агресором не можна домовлятися, його треба зупиняти та знищувати. 

Щоб не повторити подій восьмидесятирічної давнини нам треба пам’ятати уроки історії, які свідчать, що агресор розуміє лише мову сили, а будь-які спроби “умиротворення” розцінюються ним як слабкість і потурання його прагненням. Пам‘ятаймо всіх, хто пав жертвами війни, не допускаймо помилок і безчесних вчинків, готуймо зброю, а не шукаємо мир в очах маніяка!