80 років тому почалася Друга світова війна. 

Війни ніколи не починаються зненацька, без масштабної та довготривалої підготовки, без відповідних передумов, без роздування маленьких вогників, які з часом перетворюються на страшну пожежу! 

Гітлерівська Німеччина не одразу почала війну. Гітлер довго перевіряв, як на його дії реагуватиме міжнародна спільнота. Порушивши умови Версальського мирного договору, Німеччина відродила оборонну промисловість, у відповідь - “занепокоєння” Ліги Націй. 

До демілітаризованої Рейнської зони було введено німецькі війська, - ані французи, ані британці не відреагували, хоча за всіма міжнародними угодами мали право та достатньо сил, щоб викинути звідти німецький контингент. І знову - “занепокоєння та висловлення жалю щодо дій Німеччини”. 

Потім - аншлюс Австрії та Мюнхенська змова, коли Гітлеру віддали Судети - найбільш розвинений промисловий район Чехії. Замість того, щоб об’єднати сили і покарати агресора, європейські лідери погодилися на розчленування Чехословаччини, посиливши позиції Гітлера, як всередині країни так і в Європі. На всі його територіальні забаганки світові лідери відповідали: ми дуже занепокоєні, але сподіваємось, що ви вгамуєте свій апетит і нас це не торкнеться. Не вгамував, торкнулось. 

Мюнхенська зрада та спроби умиротворення агресора, замість того, щоб перебити йому хребта, призвели до найбільш кривавої війни людства, у яку були втягнуті понад 60 країн, у якій загинуло до 80 мільйонів людей...

Зараз 2019 рік, і знову лідери провідних країн світу висловлюють жаль з приводу дій вже нового агресора - РФ та пропонують шукати компроміси і «налагоджувати з Росією діалог». 

80 років минуло від дня початку Другої світової війни. Ця дата повинна не тільки нагадувати про ті трагічні події.  Треба робити висновки, оцінюючи сьогоднішню ситуацію, намагатися не повторювати трагічних помилок минулого. Адже не зроблені висновки з історичних уроків можуть призвести до нових трагедій світового масштабу.